Закарпаття все ще оговтується від паводків, які наробили лиха кілька тижнів тому. За попередніми підрахунками, збитки, нанесені лише державі, складають 125 мільйонів гривень. Допомогу домогосподартсвам ще вираховують і невідомо, чи влада усіх рівнів знайде гроші на компенсації.
Чи можна було запобігти цьому? Чому у регіоні, який постійно підтоплює, досі немає якісних протипаводкових споруд? Ми отримали відповідь на інформаційний запит від Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса – органу, який, власне, і опікується протипаводковими системами. Про те, що нам вдалося дізнатися із сухих цифр, Сайт міста Ужгород спробує коротко і доступно розповісти.
Що з програмами протипаводкового захисту?
Ще після страшних паводків, які накрили Закарпаття у 1998 і 2001 роках, Кабінет міністрів України затвердив «Програму комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса у Закарпатській області на 2002 — 2006 роки та прогноз до 2015 року». Програма передбачала створення цілісного комплексу захисних та регулюючих споруд, які б мали стримати наступні паводки.
Та щось пішло не так – за перші 3 роки діяльності програму профінансували лише на 14 %– із понад 315 мільйонів виділили лише 46,4. У 2005 році програму відкоригували, продовживши до 2015 року. Передбачили 1 мільярд 331 мільйон гривень (!)… які знову постійно не дофінансовували, і ось у 2008 році Закарпаття та інші західні регіони сколихнув страшний паводок.
У відповіді на інформаційний запит йдеться, щовсього за весь період дії всіх Програм (2002 - 2019) фінансування з державного бюджету склало лише 24% (707,39 млн. грн. з 2 млрд 908 млн.грн., передбачених Програмами). З профінансованих робіт половину витратили на споруди у Рахівському (86,3 млн), Тячівському (243,3 млн) і Міжгірському (19 млн) районах – це ті гірські райони, які найчастіше і найбільше потерпають від паводків.
Що вдалося зробити за 700 мільйонів?
Начальник БУВР Тиса Олег Кисіль у відповіді на запит зазначає, що, незважаючи на нестачу коштів, було збудовано і реконструйовано 168км захисних дамб та 71 км берегоукріплення. Це дозволило захистити 97 населених пунктів, 71 тисячу гектарів сільськогосподарських угідь і сотні виробничих об'єктів.
Однак до забезпечення повного захисту ще далеко. Через недофінансування недобудованими та не реконструйованими залишаються 440 км дамб, 84 км берегоукріплень та всі, передбачені Програмою, акумулюючі протипаводкові ємності, польдери та водосховища.
Крім того, у нас постійно недофінансовувалися заходи із ліквідації паводків, а руйнування та невчасне відновлення захисних гідротехнічних споруд при проходженні чергових паводків призводить до ще більших руйнувань.
БУВР Тиси запропонувало Дежводагентству внести змін до Програми, однак станом на 1 липня (день отримання відповіді на інфозапит, - ред.), зміни до Програми Кабінетом Міністрів України ще не розглядалися.
Потреба у коштах на здійснення протипаводкових заходів у 2020 році, згідно з уже відкоригованоюПрограмою, становить 583 млн. грн, але на сьогоднішній день в бюджеті України на 2020 рік передбачено лише 81,9 млн. грн. на всі області України.З них Закарпаттю припадає тільки 24, 5 мільйони.
Ці кошти, як сказано у відповіді на інформаційний запит, не тільки не виділені Міністерством фінансів, а й навіть не затверджені.
Не держбюджетом єдиним: що з фінансуванням з місцевих кошторисів?
У березні 2020 року тодішній в.о. голови Закарпатської ОДА Олексій Гетманенко видав розпорядження - «Про завдання щодо виконання у 2020 році заходів Регіональної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Тиса у Закарпатській області на 2013-2021 роки».
Цим розпорядженням передбачено зведення берегоукріплень, регулювання русел річок, протиерозійні заходи тощо в усіх 13-ти районах Закарпаття. Згідно з ним, кошти на це виділятимуть з місцевих бюджетів різного рівня – обласного, міських, сільських, селищних. Переглянути повний перелік можна за цим посиланням. Передбачається, що на це все загалом витратять майже 83 мільйони гривень.
Та, як завжди, є одне «але»: усі пропозиції в цьому розпорядженні носять рекомендаційний характер. У зв'язку із відсутністю фінансування роботи на зазначених об'єктах не розпочиналися.
Як вирішити проблему?
Все геніальне - просто: для початку потрібно просто фінансувати затверджені Програми. Ідея з фінансуванням з місцевих бюджетів – чудова, та поки спроба це організувати була дуже кволою.
У відповіді на інформаційний запит ідеться, що питання передачі захисних дамб, які забезпечують захист кількох населених пунктів до об’єднаних територіальних громад у БУВР Тиси не розглядалось.
Сьогодні державними водогосподарськими захисними спорудами опікуються державні водогосподарські організації, а населені пункти комунальними об'єктами, які носять локальний захисний характер.
Якщо ми не вирішимо це питання, то так і будемо жити в абсурдному колі: коли, недофінансовуючи програми протипаводкового захисту, ми витрачаємо ці ж кошти (а то й більші) на ліквідацію наслідків повеней. Ще й ціною, на жаль, людських речей, маєтків та життів.
Ірина Сов'як спеціально для Сайту міста Ужгород 0312.ua
Підписуйтеся на наш Telegram-канал та отримуйте новини ще оперативніше!
Вас також може зацікавити:
На межі катастрофи: закарпатське селище потерпає від великої води (ВІДЕО)
На Західній Україні знову попереджають про паводки із можливим затопленням інфраструктури
Папа Римський закликав молитися за українців, які постраждали від повеней
Моторошне видовище: як паводкова хвиля прийшла на Хустщину (ВІДЕО)
Зруйнувано будинки, автодороги та мости: шокуючі фото наслідків негоди на Закарпатті (ФОТО)