Петро Гаврилик - вівчар. Має в господарстві пів тисячі овець. А від недавна чоловік освоїв нову для себе професію кучера.
Мрії здійснюються: Закарпатець обзавівся справжньою, кованою каретою (ФОТО)
"Коні слухаються, коні нормально.Є команди, тому що то дорога то не просто тягнути віз", - говорить Петро Гаврилик, житель села Дубрівка.
Кілька років тому під час подорожі Румінією, Петро побачив коней в упряжці з гарною кованою каретою. Від тоді загорівся мрією. Захотів і собі змайструвати карету.
"Я коли прийшов до кузнєца, то я сам собі нафантазірував, як то має бути , ще треба було виставити розвороти, щоб то не перекидалося і я коли кузніцу розробив чертьож на такому ДСП, а він каже, що то буде, а я кажу то будемо робити таку карету, і потихеньку ми її так зробили", - говорить Петро Гаврилик, житель села Дубрівка.
Спочатку шукав запчастини. Згодом створив макет. Далі разом з місцевими ковалями приступив до роботи. За пів року він став єдиним жителем Закарпаття, який має власну ковану карету. З закордону привіз і спеціальні обладунки для коней.
"Треба на нього одіти раз наголовник гов гов, одіваємо наголовники. то всьо треба одіти, коня треба почистити, і запрягати в корету", - говорить Петро Гаврилик, житель села Дубрівка.
\Скільки коштів вклав у мрію чоловік не розказує. Каже сума така, що якщо дружина довідається - вижене з дому.
"Він собі придумав такоє зробити, та помали. Не дуже аж часто шо катає, но та пой то зараз тя повезу", - говорить Оксана Гаврилик, жителька села Дубрівка.
Нині в Петра справжній кінний екіпаж із трьох карет. А сам чоловік - бажаний гість на всіх сільських гуляннях та весіллях.
Крім того проходу не дають місцеві дітлахи. Вони чують з далеку що їде загадковий сусід.
Петро зізнається, здійснити свою мрію часом не легко. Однак результат того вартує. Чоловік радіє, що його карета тішить і інших. Із задоволенням катає маленьких пасажирів не відмовляє і дорослим.