На Закарпатті активно готуються до Великодня – до головного свята весни залишилося усього 2 дні. Учора ми публікували архівні світлини з освячення великодніх кошиків, а сьогодні пропонуємо ознайомитися з тим, як наповнюють святкові кошики у різних районах Закарпаття – про традиції ми питали у місцевих мешканців. На жаль, нам не вдалося охопити абсолютно усі райони, але будемо раді, якщо ви поділитеся своїми історіями.
Звісно, традиційними для абсолютно усіх є паска і крашанки з писанками, а також – м’ясо, переважно - свинина. Ба навіть назва традиційного свинячого окісту відрізняється: шовдарь, шовдирь і шовдра.Однак інше наповнення дуже різниться – і саме це розмаїття цікаве. Ми не претендуємо на істину, адже розуміємо, що навіть у межах одного району традиції від села до села можуть сильно відрізнятися.
В Ужгородському та Мукачівському районах наповнення кошиків не дуже відрізняються – крім того, у цих регіонах чи не найактивніше змішувалися традиції не лише з різних куточків Закарпаття, а й з усієї країни і закордону. Три основні речі, які є у великодньому кошику – це писанки і крашанки, паски (абсолютно різні, з сухофруктами і без, прикрашені посипкою чи глазуром, або і тим, і тим) і м’ясо – шовдарь, шинка або ковбаса. Також кладуть у кошики масляного баранчика, домашній сир, натертий хрін з буряком та іноді – вино.
На Тячівщині обов’язкові - паска, домашня ковбаса, шовдарь, яйця і писанки\крашанки, сіль, творог, масло і корінь хрону. Паску тут печуть несолодку, і не прикрашають, як в деякий інших районах, глазуром і посипкою: тут прикрасами служать різноманітні плетіння з того ж тіста: квіти, коси, хрести, птахи тощо. Овочі і алкоголь до кошика не кладуть, але іноді можуть додати щось солодке – наприклад, кілька шматочків тістечка.
У Рахівському районі кладуть паску (до речі, теж несолодку і прикрашену власним тістом, як на Тячівщині), домашній сир, крашанки, домашню ковбасу, масло, шовдру, часник і хрін, сіль, цукор і воду. Кошик має бути глибоким, бо на дно кладуть одяг – по одній невеликі речі кожного члена родини. Прикрашають великодній кошик рутою.
Паски на Рахівщині
Іршавський район дуже пишається тим, що традиції наповнення кошика тут передаються з покоління в покоління. Так, кладуть паску, шовдирь варений та запечений у старовинній печі 60-тих років, яйця варені, будзь (сир), ратоту із жаливою, пікницю бужену та варену, сир твердий, масло, сіль та навіть цілого фаршированого півня.
Кореспонденту 0312.ua розповіли, що в однієї бабусі з Приборжавськогозбереглася піч, яка зроблена на початку другої половини ХХ століття, і її затоплюють лише один раз на рік, бо це складний і довгий процес. Тому у Великодню суботу сюди зносять шовдирі всі, хто живе на сусідніх вулицях, щоб мати у своєму кошику запечений шовдирь.
НаВиноградівщині до кошика кладуть пасочку, ковбаску, шовдарь, сир, масло, сіль, писанки і листя часника: це – основа, яка має бути у кожному кошику. Окремо несуть на освячення і вино. Стосовно крашанок і писанок, то кладуть їх не лише у фарбованій шкаралупі, а й чищеними. Така традиція, утім, характерна не лише для Виноградівського району.
На Великоберезнянщині - традиційні паска, шовдарь, ковбаса, писанки, полуплені яйця, сир (творог або солодкий жовтий сир), сіль, масло, кілька шматків хліба, хрін (буквально один корінчик). Також, кажуть, останнім часом люди почали носити на освячення яблука, апельсини, помідори, виноград, банани й навіть ананаси – однак це зовсім не є традиційним для Закарпаття.
Кошики у Великому Березному
У Міжгірському районі традиційно кладуть пасочку і масло - це обов’язково. Цікаво, що масло всі намагаються кожного разу якось дуже оригінально прикрашати (переважно цукерками). Також кладуть сир (коров’ячий або овечий будз, тобто свіжий сир), ковбасу, овочі (помідори/огірки), фрукти і солодощі (шоколадні яйця).І обов’язково - писанки і варені яйця. Кошик прикрашають самшитом або барвінком.