У розмові із нашим журналістом 45-річний громадянин Франції, який живе та працює в Ужгороді вже майже 8 років, розповів про перспективи компанії, створення робочих місць та своє життя в Ужгороді.
- Чи важко було переїжджати із Франції в Ужгород?
- «Інтерфіл» - це частина французького холдингу «Fareva», заснованого у 1985 році, на якому я працював до переїзду в Україну. Я прийняв пропозицію працювати в ТОВ «Інтерфіл», яке функціонує в Ужгороді з 2005 року, як цікавий виклик для себе, нові можливості та перспективи. За весь період моєї роботи в Ужгороді я жодного разу не пошкодував про свій вибір, оскільки мав чудову нагоду познайомитись із новою країною та культурою, вивчити нову мову.
- Розкажіть, будь ласка, про те, якою є спеціалізація «Інтерфілу»
- Ми працюємо у двох основних напрямках: це косметичні вироби та засоби декоративної косметики. Ми надаємо повний сервіс наших клієнтам – від розробки до виготовлення й пакування продукції. В основному, ми орієнтуємось на український ринок, але водночас і на країни західної Європи.
- З ким співпрацює «Інтерфіл»?
Серед наших замовників багато відомих міжнародних компаній та брендів, проте, слід зауважити, що «Інтерфіл» є лише субпідрядником, а не власником цих брендів.
- Які умови роботи у звичайного працівника компанії?
- Перш за все хочу зауважити, що працевлаштування у нашій компанії повністю офіційне. Ми дотримуємось усіх чинних вимог українського законодавства, постійно проходимо соціальні аудити від наших замовників тощо. Наш персонал працює за 8-годинним робочим графіком 5 днів на тиждень. Інколи ми працюємо по суботах, якщо є така виробнича необхідність. Але, при цьому, ніхто нікого не примушує працювати у вихідний день. Якщо людина виявляє бажання і має можливість вийти на роботу в суботу, то вона за цей день отримує відповідну оплату згідно законодавства.
- Чи є наразі потреба у нових працівниках?
- У нас великі плани, перспективи та амбіції, ми очікуємо масштабний проект по виробництву декоративної косметики, тож плануємо добирати персонал. Ми готові інвестувати у наш персонал, технічне забезпечення та будівлю, у якій працюємо.
- У вас на підприємстві працюють люди з вадами слуху. Чим була викликана необхідність працевлаштовувати людей із особливими потребами та які умови праці ви їм забезпечуєте?
- Рішення працевлаштувати людей з особливими потребами було мотивовано необхідністю у великій кількості персоналу. Хочу відзначити, що для Франції практика працевлаштування людей з особливими потребами є доволі поширеною, зокрема, там є цілі заводи й підприємства, де працюють люди із обмеженими можливостями. А щодо умов праці та комунікації з такими людьми, то ми намагаємося максимально візуалізувати інформацію щодо правил безпеки, гігієнічних норм та вимог роботи у цехах. До речі, ми й надалі готові запрошувати до співпраці людей із обмеженими можливостями.
- Чимало людей думають, що працювати на вашому заводі небезпечно для здоров’я…
- Перша проблема, яку б я хотів відзначити, - це те, що люди не знають про наше підприємство, вважаючи, що це – колишній «Хенкель». Я сам стикався із цією проблемою. Час від часу при перетині кордону митники цікавляться, чому я так часто приїжджаю в Україну. Після моїх пояснень, що я працюю в Ужгороді в компанії «Інтерфіл», я зрозумів, що вони ніколи не чули про наше підприємство… А коли кажу, що це - колишній «Хенкель», то все стає зрозуміло. Друга проблема полягає у тому, що люди й справді думають, що у нас шкідливе виробництво. Однак, 90% наших виробів – це косметична продукція, і абсолютно нічого шкідливого тут немає.
- Як вам життя в Ужгороді?
- Ужгород мені подобається і той факт, що я живу тут понад 8 років, це доводить. Я приїхав сюди один, а тут знайшов свою сім’ю. Тому я – наполовину француз, наполовину – українець. Як ми любимо жартувати із моїм товаришем, Ужгород – це гарне місто, але велике село, де всі один одного знають (посміхається – авт.).
Інтерв‘ю: Аттіла Ерделі